базис

БА́ЗИС, у, ч.

1. Сукупність основних елементів будь-якої системи.

Опираючись на математичний і філософський базис загальної теорії систем, конструктивна метафізика повинна генерувати універсальну математичну теорію власних світів абстрактних систем (з наук. літ.).

2. екон., філос. Сукупність виробничих відносин, що становлять економічну структуру суспільства.

Матеріальний базис суспільства, його економічний лад визначають і соціально-політичний характер та духовне обличчя націй (з публіц. літ.).

3. перен. Те саме, що ба́за 2.

Уподібнення пісні птаху часто стає базисом метафор та порівнянь О. Олеся (з наук. літ.).

4. архт. Те саме, що ба́за 1.

5. мат. Упорядкований набір векторів у лінійному просторі, лінійною комбінацією яких подається будь-який вектор цього простору.

Кількість векторів базису не залежить від вибору базисних векторів і дорівнює розмірності простору (з навч. літ.).

6. спец. Відстань по прямій лінії між двома точками, з яких спостерігач визначає напрям до предмета при тріангуляційних вимірюваннях.

Відстань між нулями лінійок залишається незмінною і відповідає виміряному базису (з наук. літ.).

△ (1) Ортогона́льний ба́зис, мат. – набір попарно ортогональних елементів простору, лінійною комбінацією яких можна представити будь-який елемент цього простору.

Побудова ортогонального базису системи векторів;

(2) Ортонормо́ваний ба́зис, мат. – ортогональний базис, який складається з одиничних векторів.

Декартова система координат з ортонормованим базисом називається прямокутною декартовою системою координат (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. базис — ба́зис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. базис — Базис — base, base line — *Basis – в геодезії, лінія, довжина якої вимірюється на місцевості з великою точністю. Використовується при тріангуляції для визначення вихідної сторони трикутника. Гірничий енциклопедичний словник
  3. базис — -у, ч. 1》 філос. Сукупність виробничих відносин, що становлять економічну структуру суспільства. 2》 фін. Підвищення до біржового котирування чи знижка з нього, що залежить від сорту і якості товару, умов постачання та оплати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. базис — (англ. bаsis) різниця між ціною товару, проданого з умовою постачання в обумовлені строки, і ціною того самого товару, проданого за готівку, з умовою негайного постачання. Економічний словник
  5. базис — див. основа Словник синонімів Вусика
  6. базис — ба́зис (від грец. βάσις – основа) 1. Основа, база. 2. геод. Основна, точно виміряна на місцевості лінія, за якою визначають довжину інших ліній і роблять обчислення. 3. геол. Б. ерозії – рівень басейну, в який впадає водний потік. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. базис — див. базис і надбудова Філософський енциклопедичний словник
  8. базис — ОСНО́ВА (те головне, на чому тримається, на що спирається що-небудь — про суспільно-політичні, культурні, психологічні та ін. поняття), ПІДВА́ЛИНИ перев. мн., ЗАСА́ДИ мн., БА́ЗА, ҐРУНТ, БА́ЗИС, ПІДҐРУ́НТЯ, ПІДМУРІ́ВОК, ПІДМУ́РОК, ФУНДА́МЕНТ, УСТО́Ї мн. Словник синонімів української мови
  9. базис — БА́ЗИС, у, ч. 1. філос. Сукупність виробничих відносин, що становлять економічну структуру суспільства. Матеріальний базис суспільства, його економічний лад визначають і соціально-політичний характер та духовне обличчя націй (Ком. Укр., 1, 1962, 33). Словник української мови в 11 томах
  10. базис — рос. базис (латин. basis — основа, підґрунтя) — 1-У біржовій практиці надбавка до первинної (базисної) ціни біржового котирування або знижка з неї, що є предметом тор-гів. Вона залежить від споживчих якостей товару, умов поставки, витрат обігу тощо. Eкономічна енциклопедія