басилей
басиле́й, басиле́вс
(грец. βασιλεύς)
1. В Стародавній Греції спочатку правитель поселення, пізніше – вождь племені або союзу племен.
2. У давньогрецьких містах-державах – службові особи, які виконували релігійні функції.
3. В елліністичних державах – титул царя, монарха, у Візантії – імператора.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- басилей — -я, басилевс, -а, ч. 1》 У Стародавній Греції – спочатку правитель поселення, згодом – вождь племені або союзу племен. 2》 У давньогрецьких містах-державах – службові особи, які виконували релігійні функції. 3》 В елліністичних державах – титул царя, монарха, у Візантії – імператора. Великий тлумачний словник сучасної мови