басилей
басиле́й
-я, басилевс, -а, ч.
1》 У Стародавній Греції – спочатку правитель поселення, згодом – вождь племені або союзу племен.
2》 У давньогрецьких містах-державах – службові особи, які виконували релігійні функції.
3》 В елліністичних державах – титул царя, монарха, у Візантії – імператора.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- басилей — басиле́й, басиле́вс (грец. βασιλεύς) 1. В Стародавній Греції спочатку правитель поселення, пізніше – вождь племені або союзу племен. 2. У давньогрецьких містах-державах – службові особи, які виконували релігійні функції. 3. В елліністичних державах – титул царя, монарха, у Візантії – імператора. Словник іншомовних слів Мельничука