берил

бери́л

(грец. βήρυλλος)

мінерал класу силікатів, жовто-зеленого, зеленувато-блакитного, рожевого кольору. Руда берилію, прозорі відміни (смарагд, аквамарин та ін.) – дорогоцінне каміння.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. берил — БЕРИ́Л, у, ч. Мінерал, прозорі різновиди якого, забарвлені домішкіми в різні кольори, є дорогоцінними каменями. На перстені [персні] був великий золотисто-зелений берил (Фр., VI, 1951, 68). Словник української мови в 11 томах
  2. берил — бери́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. берил — БЕРИ́Л, у, ч. Мінерал, прозорі різновиди якого, забарвлені домішками в різні кольори, є дорогоцінними каменями. А четвертий ряд [каменів]: хризоліт, і онікс, і берил, вони будуть вставлені в золото в своїх гніздах (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  4. берил — -у, ч. Мінерал, прозорі різновиди якого, забарвлені домішками в різні кольори, є дорогоцінним камінням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. берил — Берилл — beryl — Beryll — найпоширеніший мінерал берилію. Склад: Al2Be3[Si6O18]. Домішки Na, Cs, Rb, Li, Fe2+, Fe3+, Mn, Mg, H2O, He. Метасилікат алюмінію і берилію кільцевої будови. Сингонія гексагональна. Густина 2,63-2,91. Твердість 7-8. Блиск скляний. Гірничий енциклопедичний словник
  6. берил — БЕРИЛ – БЕРИЛІЙ – БЕРИЛІД Берил, -у. Мінерал класу силікатів; руда берилію; коштовний камінь. Берилій, -ю, ор. -єм. Хімічний елемент – метал світло-сірого кольору, який застосовують в атомних реакторах. Берилід, -у. Літературне слововживання