1. Словник іншомовних слів Мельничука

брахман

брахма́н, брама́н, брамі́н

(санскр.)

1. В індійській ідеалістичній філософії – безособовий божественний абсолют, який нібито лежить в основі всіх речей; «світова душа».

2. Жрець, представник вищої касти в Індії.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брахман — брахма́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. брахман — -а, ч. Те саме, що брамін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брахман — БРАХМА́Н, а, ч. В Індії – особа, що належить до вищої касти (первісне – до касти жерців); браман. Брахмани постійно повчали трудящих, що вони повинні коритись волі богів, проповідували пасивність і послух (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. брахман — БРАХМА́Н, а, ч. Те саме, що брамі́н. Брахмани постійно повчали трудящих, що вони повинні коритись волі богів, проповідували пасивність і послух (Іст. середніх віків, 1955, 53). Словник української мови в 11 томах