брахман
БРАХМА́Н, а, ч.
В Індії – особа, що належить до вищої касти (первісне – до касти жерців); браман.
Брахмани постійно повчали трудящих, що вони повинні коритись волі богів, проповідували пасивність і послух (з навч. літ.);
Віддавна жерці Єгипту, Вавилона, брахмани Індії вивчали закономірності руху планет Сонячної системи (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брахман — брахма́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- брахман — -а, ч. Те саме, що брамін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брахман — брахма́н, брама́н, брамі́н (санскр.) 1. В індійській ідеалістичній філософії – безособовий божественний абсолют, який нібито лежить в основі всіх речей; «світова душа». 2. Жрець, представник вищої касти в Індії. Словник іншомовних слів Мельничука
- брахман — БРАХМА́Н, а, ч. Те саме, що брамі́н. Брахмани постійно повчали трудящих, що вони повинні коритись волі богів, проповідували пасивність і послух (Іст. середніх віків, 1955, 53). Словник української мови в 11 томах