1. Словник української мови у 20 томах

брахма

БРА́ХМА, и, ч. (з великої літери).

Перший бог індуїстської головної тріади, який ушановується як творча сила і творець всесвіту.

Смикаючи то за голову, то за хвоста велетенського гада, діти Брахми збурювали небесний океан: зрештою отримали чашу з напоєм безсмертя (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Брахма — -и, ч. Один з найвищих (поряд з Шівою і Вішну) богів у брахманізмі й індуїзмі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. брахма — бра́хма, бра́ма (санскр.) один з найвищих (поряд з Шівою і Вішну) богів у брахманізмі й індуїзмі. Словник іншомовних слів Мельничука