Брахма

Бра́хма

-и, ч.

Один з найвищих (поряд з Шівою і Вішну) богів у брахманізмі й індуїзмі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брахма — БРА́ХМА, и, ч. (з великої літери). Перший бог індуїстської головної тріади, який ушановується як творча сила і творець всесвіту. Смикаючи то за голову, то за хвоста велетенського гада, діти Брахми збурювали небесний океан: зрештою отримали чашу з напоєм безсмертя (О. Бердник). Словник української мови у 20 томах
  2. брахма — бра́хма, бра́ма (санскр.) один з найвищих (поряд з Шівою і Вішну) богів у брахманізмі й індуїзмі. Словник іншомовних слів Мельничука