брезент

брезе́нт

(від голл. presenning)

густа лляна, напівлляна або бавовняна тканина, просочена водотривкими і протигнильними речовинами.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брезент — Верета, кирза, напрядка, таща Словник чужослів Павло Штепа
  2. брезент — БРЕЗЕ́НТ, у, ч. Груба лляна водонепроникна тканина. Ідуть геодезисти з інструментом, На них плащі-дощовики з брезенту (Дор., Єдність, 1950, 53). Словник української мови в 11 томах
  3. брезент — БРЕЗЕ́НТ, у, ч. Груба лляна водонепроникна тканина. Ідуть геодезисти з інструментом, На них плащі-дощовики з брезенту (П. Дорошко); Холод [вкладався на ніч] на складеному вчетверо брезентові (Ю. Мушкетик); Намети на Півночі подвійні: знизу фланель або повстина, а зверху – грубий брезент (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. брезент — -у, ч. Груба лляна водонепроникна тканина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. брезент — Брезе́нт, -та (одного) і -ту (матеріялу); -зе́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. брезент — брезе́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови