брезент
БРЕЗЕ́НТ, у, ч.
Груба лляна водонепроникна тканина.
Ідуть геодезисти з інструментом, На них плащі-дощовики з брезенту (П. Дорошко);
Холод [вкладався на ніч] на складеному вчетверо брезентові (Ю. Мушкетик);
Намети на Півночі подвійні: знизу фланель або повстина, а зверху – грубий брезент (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брезент — брезе́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- брезент — -у, ч. Груба лляна водонепроникна тканина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брезент — Верета, кирза, напрядка, таща Словник чужослів Павло Штепа
- брезент — брезе́нт (від голл. presenning) густа лляна, напівлляна або бавовняна тканина, просочена водотривкими і протигнильними речовинами. Словник іншомовних слів Мельничука
- брезент — Брезе́нт, -та (одного) і -ту (матеріялу); -зе́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- брезент — БРЕЗЕ́НТ, у, ч. Груба лляна водонепроникна тканина. Ідуть геодезисти з інструментом, На них плащі-дощовики з брезенту (Дор., Єдність, 1950, 53). Словник української мови в 11 томах