брезент

БРЕЗЕ́НТ, у, ч.

Груба лляна водонепроникна тканина.

Ідуть геодезисти з інструментом, На них плащі-дощовики з брезенту (П. Дорошко);

Холод [вкладався на ніч] на складеному вчетверо брезентові (Ю. Мушкетик);

Намети на Півночі подвійні: знизу фланель або повстина, а зверху – грубий брезент (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брезент — брезе́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. брезент — -у, ч. Груба лляна водонепроникна тканина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брезент — Верета, кирза, напрядка, таща Словник чужослів Павло Штепа
  4. брезент — брезе́нт (від голл. presenning) густа лляна, напівлляна або бавовняна тканина, просочена водотривкими і протигнильними речовинами. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. брезент — Брезе́нт, -та (одного) і -ту (матеріялу); -зе́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. брезент — БРЕЗЕ́НТ, у, ч. Груба лляна водонепроникна тканина. Ідуть геодезисти з інструментом, На них плащі-дощовики з брезенту (Дор., Єдність, 1950, 53). Словник української мови в 11 томах