1. Словник іншомовних слів Мельничука

будда

бу́дда

(санскр. Буддха, букв. – просвітлений)

у буддизмі істота, що досягла найвищої святості. Від прізвиська напівлегендарного засновника буддизму Сіддхартхи Гаутами, якого називали Буддха.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будда — Індійський бог [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. Будда — (с.т. будитель) праукраїнець Сіддгардга Гавтомі, засновник буддизму Словник чужослів Павло Штепа
  3. будда — -и, ч. У буддизмі – істота, що досягла найвищої святості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Будда — Бу́дда іменник чоловічого роду, істота історична особа — засновник буддизму Шак'я Муні Орфографічний словник української мови
  5. Будда — бл. 560-480 до н.е., староіндійський аскет і філософ, засновник буддизму. Універсальний словник-енциклопедія
  6. Будда — Бу́дда, -дди, -дді Са́к’я-Му́ні = Бу́дда Правописний словник Голоскевича (1929 р.)