1. Словник іншомовних слів Мельничука

буколіка

буко́ліка

(від грец. βουκολικός – пасторальний, сільський)

жанр античної поезії. Змальовує життя пастухів (див. ідилія, пастораль).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буколіка — буко́ліка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. буколіка — -и, ж. Жанр поезії, що ідеалізовано описує пастуше і сільське життя на лоні природи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буколіка — БУКО́ЛІКА, и, ж., літ. Жанр поезії, що ідеалізовано описує пастуше і сільське життя на лоні природи. Лише третина творів зі збірки Феокрита насправді є буколіками, тобто сільськими елегіями (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. буколіка — • буколіка , буколічна поезія (від грец. βουκολικός — пастуший) — один з жанрів олександрійської поезії. Є літ. трансформацією фольклор. джерела — пастуших пісень. Осн. форма... Українська літературна енциклопедія
  5. буколіка — Жанр поезії з тематикою вільного, безтурботного, щасливого й веселого життя пастухів та ін. сільських мешканців; форми б.: пастораль, еклога, ідилія та ін.; сформувався в античності (Феокріт, Верґілій), досяг вершини в італ. поезії Відродження. Універсальний словник-енциклопедія
  6. буколіка — Буко́ліка, -ки; -ко́ліки, -ко́лік Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. буколіка — БУКО́ЛІКА, и, ж. Жанр поезії, що ідеалізовано описує пастуше і сільське життя на лоні природи. Словник української мови в 11 томах