біатлон

біатло́н

(від бі... та грец. άθλον – змагання, боротьба)

спортивне зимове змагання з двоборства – лижної гонки, поєднаної з стрільбою з гвинтівки.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біатлон — -у, ч. Зимове двоєборство – лижні гонки, поєднані зі стрільбою з гвинтівки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. біатлон — БІАТЛО́Н, у, ч. Зимове двоєборство — лижні гонки, поєднані із стрільбою з гвинтівки. Біатлоном зветься сучасне зимове двоєборство, яке мав в своїй програмі лижну гонку на 20 км і стрільбу на 4-х рубежах (Рад. Укр., 13.I 1962, 4). Словник української мови в 11 томах
  3. біатлон — Вид спорту, що полягає у поєднанні лижних перегонів та стрільби з малокаліберної гвинтівки з положення лежачи і стоячи (чоловіки — перегони на 10 км, 20 км і естафета 4x7,5 км; жінки — 7,5 км, 15 км, естафета 3x7,5 км). Універсальний словник-енциклопедія
  4. біатлон — БІАТЛО́Н, у, ч. Вид лижного спорту – перегони на лижах із малокаліберною гвинтівкою, з якої стріляють по мішенях на певних рубежах. Відбулися змагання з біатлону, які мали в своїй програмі лижні перегони на 20 км і стрільбу на чотирьох рубежах (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  5. біатлон — біатло́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови