бібельдрук

Значення в інших словниках

1. бібельдрук — бібельдру́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. бібельдрук — -у, ч. Високоякісний непрозорий друкарський папір, що за тонкістю наближається до цигаркового. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бібельдрук — БІБЕЛЬДРУ́К, у, ч. Тонкий друкарський папір, який застосовується для зменшення товщини та ваги видання. Первісно бібельдрук призначався для біблій та молитовників, тепер часто використовується для словників та видань, що перевозяться повітряним транспортом (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах