бібліотаф
бібліота́ф
(від бібліо... і грец. τάφος – могила)
«той, хто ховає книги», жартівлива назва власника бібліотеки, який не дозволяє іншим нею користуватися.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бібліотаф — -а, ч. Людина, що збирає книжки, але не читає їх і не дає користуватися іншим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бібліотаф — БІБЛІОТА́Ф, а, ч., рідко. Людина, що збирає книжки, але не читає їх і не дає користуватися іншим. Бібліотаф ховає свої скарби від стороннього ока, що призводить до загибелі книжки для суспільства (з газ.). Словник української мови у 20 томах