бібліотаф
БІБЛІОТА́Ф, а, ч., рідко.
Людина, що збирає книжки, але не читає їх і не дає користуватися іншим.
Бібліотаф ховає свої скарби від стороннього ока, що призводить до загибелі книжки для суспільства (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бібліотаф — -а, ч. Людина, що збирає книжки, але не читає їх і не дає користуватися іншим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бібліотаф — бібліота́ф (від бібліо... і грец. τάφος – могила) «той, хто ховає книги», жартівлива назва власника бібліотеки, який не дозволяє іншим нею користуватися. Словник іншомовних слів Мельничука