бібліометрія

БІБЛІОМЕ́ТРІЯ, ї, ж.

Кількісний аналіз друкованих документів.

Термін “бібліометрія” почав активно застосовуватися з 1969 р., коли англійський учений А. Прічард вперше використав його для позначення статистичних методів, що вивчають бібліографічні характеристики документів (з наук. літ.);

Бібліометрія являє собою кількісні дослідження, спрямовані на виявлення довгострокових тенденцій, пов'язаних зі стратегічним спостереженням розвитку науки (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me