біполярний

біполя́рний

(від бі... і полюс)

двополюсний;

¤ б-і клітини – нервові клітини з двома відростками;

¤ б-і координати – числа, які визначають положення точки відносно двох обраних точок (полюсів).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біполярний — біполя́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. біполярний — -а, -е. 1》 Який має два полюси. 2》 Який складається з двох протилежних частин. Біполярна система координат на площині мат. — одна з криволінійних систем координат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біполярний — Двобігунковий Словник чужослів Павло Штепа
  4. біполярний — БІПОЛЯ́РНИЙ, а, е. 1. техн., фіз. Який має два полюси (у 1, 3 знач.). У роботі досліджується структура і властивості кобальтових плівок, отриманих імпульсним і біполярним струмом (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах