вальс

(франц. valse, з нім. Walzer, від walzen – прокочувати, повертати ноги)

парний танець, плавне кружляння, яке поєднується з поступальним рухом.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вальс — вальс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вальс — (фр. valse, нім. Walzer, від walzen — кружляти в танці) — парний бальний танець, який виник на основі народних танців Австрії, Німеччини та Чехії. Одним із попередників В. був австрійський танець лендлер. Словник-довідник музичних термінів
  3. вальс — -у, ч. 1》 Плавний парний танець, що виконується під музику з розміром у 3/4 такту. 2》 Музичний твір із розміром у 3/4 такту для супроводу танцю або самостійного виконання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вальс — ВАЛЬС, у, ч. 1. Бальний танець, що виконується під музику з тридольним розміром і полягає в поступальному русі пар, які плавно кружляють. Словник української мови у 20 томах
  5. вальс — Бальний танець у поміркованому темпі, музичний розмір 3/4, популяризований у ХIХ ст. (Й. Штраус-батько і син); види: віденський, англ., франц., америк. (т.зв. бостон); наявний в класичній музиці (віртуозні вальси brillante, меланхолійно-ліричний valse triste). Універсальний словник-енциклопедія
  6. вальс — Вальс, -су, -сові, у -сі; ва́льси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вальс — ВАЛЬС, а, ч. 1. Плавний парний танець, що виконується під музику з розміром в ¾ такту. Аж корчма трясеться — Краков’яка оддирають [конфедерати], Вальса та мазура (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. вальс — Вальс, -са м. = валець. Краков'яка оддирають, вальса та мазура. Шевч. 138. Словник української мови Грінченка