1. Словник української мови у 20 томах

вальс

ВАЛЬС, у, ч.

1. Бальний танець, що виконується під музику з тридольним розміром і полягає в поступальному русі пар, які плавно кружляють.

То ж панночка в веселому Вальсі закрутилась, А в конвалії головка Пов'яла, схилилась (Леся Українка);

Юля Жукова танцювала з Віктором вальс (О. Донченко);

// Музика цього танцю.

Ну, як там вальси – чи гримлять у Відні? (Л. Костенко).

2. Музичний твір у розмірі й характері цього танцю.

Шопена вальс... Ну хто не грав його. І хто не слухав? (М. Рильський).

(1) Ві́денський вальс – різновид вальсу, характерний для музичної школи Відня XIX ст., який виконується у швидкому темпі (60 тактів за 1 хв).

До стандартної європейської програми входять: повільний вальс, танго, віденський вальс, фокстрот та квікстеп (з навч. літ.);

Приємна і затишна атмосфера кафе, ритмічна музика й танцювальний паркет так і кличуть поринути у вихор аргентинського танго, запального ча-ча-ча або закружляти у романтичному віденському вальсі (з газ.);

(2) Пові́льний вальс – різновид вальсу, який виконується у повільному темпі (30 тактів за 1 хв).

У повільному вальсі пари, рухаючись м'яко і витончено, немов ковзають по хвилях (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вальс — вальс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вальс — (фр. valse, нім. Walzer, від walzen — кружляти в танці) — парний бальний танець, який виник на основі народних танців Австрії, Німеччини та Чехії. Одним із попередників В. був австрійський танець лендлер. Словник-довідник музичних термінів
  3. вальс — -у, ч. 1》 Плавний парний танець, що виконується під музику з розміром у 3/4 такту. 2》 Музичний твір із розміром у 3/4 такту для супроводу танцю або самостійного виконання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вальс — (франц. valse, з нім. Walzer, від walzen – прокочувати, повертати ноги) парний танець, плавне кружляння, яке поєднується з поступальним рухом. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. вальс — Бальний танець у поміркованому темпі, музичний розмір 3/4, популяризований у ХIХ ст. (Й. Штраус-батько і син); види: віденський, англ., франц., америк. (т.зв. бостон); наявний в класичній музиці (віртуозні вальси brillante, меланхолійно-ліричний valse triste). Універсальний словник-енциклопедія
  6. вальс — Вальс, -су, -сові, у -сі; ва́льси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вальс — ВАЛЬС, а, ч. 1. Плавний парний танець, що виконується під музику з розміром в ¾ такту. Аж корчма трясеться — Краков’яка оддирають [конфедерати], Вальса та мазура (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. вальс — Вальс, -са м. = валець. Краков'яка оддирають, вальса та мазура. Шевч. 138. Словник української мови Грінченка