вельвічія
вельві́чія
голонасінна рослина класу гнетових. Поширена в Південній Африці. Має довге коріння, велике (до 3 м) листя. Від прізвища мандрівника німецького ботаніка Ф. Вельвіча.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вельвічія — -ї, ж. Рослина родина вельвічієвих, що росте тільки в прибережних пустелях Південно-Західної Африки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вельвічія — ВЕЛЬВІ́ЧІЯ, ї, ж. Голонасінна рослина родини вельвічієвих із довгим потужним коренем і коротким стовбуром. Корінь вельвічії має довжину 1,5–3 м (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах