вена

ве́на

(лат. vena – судина, жила)

кровоносна судина, що приносить кров з різних частив тіла до серця.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вена — ве́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вена — -и, ж., анат. Кровоносна судина, що несе кров з різних частин тіла до серця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вена — Синьжила, жила Словник чужослів Павло Штепа
  4. вена — ВЕ́НА, и, ж., анат. Кровоносна судина, що несе кров від органів і тканин до серця. Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (О. Донченко); На худій його шиї пульсувала синя вена (В. Словник української мови у 20 томах
  5. вена — син. канат, дорога, трос, труба. Словник жарґонної лексики української мови
  6. вена — СУДИ́НА (трубчастий еластичний орган у тілі людини й тварини, по якому рухається кров або лімфа), ЖИ́ЛА, ВЕ́НА (кровоносна судина, що несе кров до серця); АРТЕ́РІЯ (кровоносна судина, що розносить кров від серця); АО́РТА (головна артерія). Словник синонімів української мови
  7. вена — Ве́на, -ни; ве́ни, вен Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. вена — ВЕ́НА, и, ж., анат. Кровоносна судина, що несе кров з різних частин тіла до серця. На худій його шиї пульсувала синя вена (Кучер, Чорноморці, 1956, 83); Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (Донч., III, 1956, 43). Словник української мови в 11 томах