1. Словник української мови у 20 томах

вена

ВЕ́НА, и, ж., анат.

Кровоносна судина, що несе кров від органів і тканин до серця.

Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (О. Донченко);

На худій його шиї пульсувала синя вена (В. Кучер);

Тіло його розтерпало [відтерпало], і по ньому загуляло тисячі голочок – кров знову пустилася по венах (Валерій Шевчук).

Відкрива́ти / відкри́ти жи́ли (ве́ни) див. відкрива́ти.

△ Варико́зне розши́рення вен див. розши́рення;

(1) Ворі́тна ве́на – венозний стовбур, по якому кров з усього шлунково-кишкового тракту проходить у печінку.

М. Д. Стражеско першим діагностував тромбоз правої гілки ворітної вени за життя хворого (з наук. літ.);

(2) Яре́мні ве́ни – парні вени, розташовані на шиї.

Для дослідження на бруцельоз проби крові у великої рогатої худоби беруть із яремної вени в ділянці межі верхньої і середньої третини шиї (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вена — ве́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вена — -и, ж., анат. Кровоносна судина, що несе кров з різних частин тіла до серця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вена — Синьжила, жила Словник чужослів Павло Штепа
  4. вена — син. канат, дорога, трос, труба. Словник жарґонної лексики української мови
  5. вена — ве́на (лат. vena – судина, жила) кровоносна судина, що приносить кров з різних частив тіла до серця. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. вена — СУДИ́НА (трубчастий еластичний орган у тілі людини й тварини, по якому рухається кров або лімфа), ЖИ́ЛА, ВЕ́НА (кровоносна судина, що несе кров до серця); АРТЕ́РІЯ (кровоносна судина, що розносить кров від серця); АО́РТА (головна артерія). Словник синонімів української мови
  7. вена — Ве́на, -ни; ве́ни, вен Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. вена — ВЕ́НА, и, ж., анат. Кровоносна судина, що несе кров з різних частин тіла до серця. На худій його шиї пульсувала синя вена (Кучер, Чорноморці, 1956, 83); Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (Донч., III, 1956, 43). Словник української мови в 11 томах