вокабула

вока́була

(від лат. vocabulum – назва, слово)

1. Окреме слово чужої мови, перекладене рідною мовою.

2. Заголовок словникової статті.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вокабула — вока́була іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вокабула — -и, ж. 1》 Окреме слово як предмет лексикології та лексикографії. 2》 Окреме слово чужої мови, перекладене рідною мовою. 3》 Заголовок словникової статті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вокабула — ВОКА́БУЛА, и, ж. 1. Окреме слово як предмет лексикології та лексикографії. Включення певної вокабули в оповідання допомагає визначити соціальну, локальну і часову належність персонажа (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах