вокабула
вока́була
(від лат. vocabulum – назва, слово)
1. Окреме слово чужої мови, перекладене рідною мовою.
2. Заголовок словникової статті.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вокабула — вока́була іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вокабула — -и, ж. 1》 Окреме слово як предмет лексикології та лексикографії. 2》 Окреме слово чужої мови, перекладене рідною мовою. 3》 Заголовок словникової статті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вокабула — ВОКА́БУЛА, и, ж. 1. Окреме слово як предмет лексикології та лексикографії. Включення певної вокабули в оповідання допомагає визначити соціальну, локальну і часову належність персонажа (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах