вольфрам

вольфра́м

(нім. Wolfram)

хімічний елемент, символ W, ат. н. – 74; тугоплавкий метал світло-сірого кольору. Застосовують у виробництві вольфрамових сталей, карбідних сплавів, в електротехнічній промисловості.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вольфрам — вольфра́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вольфрам — Вольфрам — tungsten — Wolfram — хімічний елемент. Символ W, ат. н. 74, ат. маса — 183,85. Сріблясто-білий метал. Відкритий і виділений у вигляді вольфрамового ангідриду в 1781 р. швед. хіміком К.Шеєле. Найбільш характерними і стійкими є сполуки... Гірничий енциклопедичний словник
  3. вольфрам — -у, ч. W. Хімічний елемент; важкотопкий метал сріблясто-білого кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вольфрам — ВОЛЬФРА́М, у, ч. Хімічний елемент з атомним номером 74; тугоплавкий метал сріблясто-білого кольору. Прогнозування родовищ вольфраму й молібдену ґрунтується на їх зв'язку із гранітними масивами (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. вольфрам — W, хіміч. елемент з атомним числом 74; сріблясто-білий, дуже твердий, тугоплавкий, важкий метал; хіміч. стійкий, вступає в реакції при дуже високих темп.; присутній у мінералах (шеєліт, вольфраміт); застосовують як домішку до сплавів, карбід... Універсальний словник-енциклопедія
  6. вольфрам — ВОЛЬФРА́М, у, ч. Хімічний елемент, тугоплавкий метал сріблясто-білого кольору. З елементів шостої групи періодичної системи до металів належать хром, молібден і вольфрам (Заг. Словник української мови в 11 томах