вульгарний

вульга́рний

(лат. vulgaris)

брутальний, спрощений; той, що спрощує;

¤ в. матеріалізм – течія в філософії середини 19 ст., представники якої вкрай спрощували і огрублювали основні принципи матеріалізму, ототожнюючи психічні процеси з фізіологічними, розглядаючи свідомість як вид матерії;

¤ в. соціологізмметафізичний, спрощений підхід до вивчення форм суспільної свідомості, коли їх розглядають лише як безпосередній наслідок змін у техніці або економіці.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вульгарний — вульга́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вульгарний — -а, -е. 1》 Який відрізняється від інших грубістю, непристойністю. 2》 Спрощений, перекручений щодо змісту. 3》 Який вульгаризує що-небудь. Вульгарне право — система правових відносин, яка склалася внаслідок занепаду юриспруденції в 4 ст. н. е. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вульгарний — Непристойний, паскудний, простацький, хамський Словник чужослів Павло Штепа
  4. вульгарний — ВУЛЬГА́РНИЙ, а, е. 1. Який відрізняється від інших грубістю, непристойністю. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Словник української мови у 20 томах
  5. вульгарний — ВУЛЬГА́РНИЙ, а, е. 1. Який відрізняється від інших грубістю, непристойністю. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах