вульгарний
вульга́рний
(лат. vulgaris)
брутальний, спрощений; той, що спрощує;
¤ в. матеріалізм – течія в філософії середини 19 ст., представники якої вкрай спрощували і огрублювали основні принципи матеріалізму, ототожнюючи психічні процеси з фізіологічними, розглядаючи свідомість як вид матерії;
¤ в. соціологізм – метафізичний, спрощений підхід до вивчення форм суспільної свідомості, коли їх розглядають лише як безпосередній наслідок змін у техніці або економіці.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вульгарний — вульга́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- вульгарний — -а, -е. 1》 Який відрізняється від інших грубістю, непристойністю. 2》 Спрощений, перекручений щодо змісту. 3》 Який вульгаризує що-небудь. Вульгарне право — система правових відносин, яка склалася внаслідок занепаду юриспруденції в 4 ст. н. е. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вульгарний — Непристойний, паскудний, простацький, хамський Словник чужослів Павло Штепа
- вульгарний — ВУЛЬГА́РНИЙ, а, е. 1. Який відрізняється від інших грубістю, непристойністю. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Словник української мови у 20 томах
- вульгарний — ВУЛЬГА́РНИЙ, а, е. 1. Який відрізняється від інших грубістю, непристойністю. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах