вульгарний
ВУЛЬГА́РНИЙ, а, е.
1. Який відрізняється від інших грубістю, непристойністю.
Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (Н.-Лев., IV, 1956, 65);
Граф слухав — полковник розповідав йому на вухо вульгарні анекдоти (Кач., II, 1958, 228).
2. Спрощений, перекручений щодо змісту.
Задовго до Жовтня партія та її преса засудили вульгарне уявлення про те, що нібито пролетарська література з’явиться на голому місці (Рад. літ-во, 2, 1958, 11).
3. Який вульгаризує що-небудь.
Вульгарні соціологи не заперечували існування мистецтва, але зводили критичне дослідження до шукання класового ярлика, який можна було б наклеїти на письменника на підставі його соціального походження (Від давнини.., II, 1960, 65).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вульгарний — вульга́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- вульгарний — -а, -е. 1》 Який відрізняється від інших грубістю, непристойністю. 2》 Спрощений, перекручений щодо змісту. 3》 Який вульгаризує що-небудь. Вульгарне право — система правових відносин, яка склалася внаслідок занепаду юриспруденції в 4 ст. н. е. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вульгарний — Непристойний, паскудний, простацький, хамський Словник чужослів Павло Штепа
- вульгарний — ВУЛЬГА́РНИЙ, а, е. 1. Який відрізняється від інших грубістю, непристойністю. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Словник української мови у 20 томах
- вульгарний — вульга́рний (лат. vulgaris) брутальний, спрощений; той, що спрощує; ¤ в. матеріалізм – течія в філософії середини 19 ст., представники якої вкрай спрощували і огрублювали основні принципи матеріалізму, ототожнюючи психічні процеси з фізіологічними... Словник іншомовних слів Мельничука