галатея
галате́я
(грец. Γαλάτεια)
у давньогрецькій міфології:
1. Морська німфа, уособлення спокійного моря.
2. Вирізьблена Пігмаліоном статуя, що нібито ожила й стала його коханою.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- галатея — -ї, ж. У давньогрецькій міфології: а) морська німфа, уособлення спокійного моря; б) вирізьблена Пігмаліоном статуя, що нібито ожила й стала його коханою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ГАЛАТЕЯ — • "ГАЛАТЕЯ" - журнал "літератури, повістей і мод". Видавався 1829 — 30, 1839 — 40 в Москві С. Раїчем. Зіграв позитивну роль у формуванні поетики рос. філос. лірики. В "Г." друкувалися вірші О. Пушкіна, Ф. Тютчева, Ф. Глинки, О. Полежаєва... Українська літературна енциклопедія