галатея

галате́я

(грец. Γαλάτεια)

у давньогрецькій міфології:

1. Морська німфа, уособлення спокійного моря.

2. Вирізьблена Пігмаліоном статуя, що нібито ожила й стала його коханою.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галатея — -ї, ж. У давньогрецькій міфології: а) морська німфа, уособлення спокійного моря; б) вирізьблена Пігмаліоном статуя, що нібито ожила й стала його коханою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ГАЛАТЕЯ — • "ГАЛАТЕЯ" - журнал "літератури, повістей і мод". Видавався 1829 — 30, 1839 — 40 в Москві С. Раїчем. Зіграв позитивну роль у формуванні поетики рос. філос. лірики. В "Г." друкувалися вірші О. Пушкіна, Ф. Тютчева, Ф. Глинки, О. Полежаєва... Українська літературна енциклопедія