ГАЛАТЕЯ
ГАЛАТЕ́Я
• "ГАЛАТЕЯ"
- журнал "літератури, повістей і мод". Видавався 1829 — 30, 1839 — 40 в Москві С. Раїчем. Зіграв позитивну роль у формуванні поетики рос. філос. лірики. В "Г." друкувалися вірші О. Пушкіна, Ф. Тютчева, Ф. Глинки, О. Полежаєва, В. Туманського, С. Шевирьова. Опублікував "Українські казки" І. Срезневського, уривки з комедії "Дворянские выборы" Г. Квітки-Основ'яненка, глави з роману "Чугуевский казак" О. Афанасьєва-Чужбинського, його оповідання та вірші ("Пробудження", "Німий", "Елегія", "Істина" та ін.).
О. А. Кузьменко.
Джерело:
Українська літературна енциклопедія (A—Н)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- галатея — -ї, ж. У давньогрецькій міфології: а) морська німфа, уособлення спокійного моря; б) вирізьблена Пігмаліоном статуя, що нібито ожила й стала його коханою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- галатея — галате́я (грец. Γαλάτεια) у давньогрецькій міфології: 1. Морська німфа, уособлення спокійного моря. 2. Вирізьблена Пігмаліоном статуя, що нібито ожила й стала його коханою. Словник іншомовних слів Мельничука