галун

Значення в інших словниках

1. галун — галу́н 1 іменник чоловічого роду нашивка галу́н 2 іменник чоловічого роду сірчанокисла сіль Орфографічний словник української мови
2. галун — Квасцы — alum — Alaun — подвійна сіль сульфату К і Al. У поширеному розумінні — всі подвійні солі сірчаної кислоти. Застосовується переважно алюмо-калієвий та хромовий Г. Гірничий енциклопедичний словник
3. галун — I -а, ч., тільки одн. Тасьма, вишита золотими або срібними нитками, яку пов'язують на що-небудь, нашивають на одяг і т. ін. || тільки мн. Нашивки з цієї тасьми (перев. на форменому одязі). Мундир із галунами. II -у... Великий тлумачний словник сучасної мови
4. галун — ГАЛУ́Н¹, а́, ч., тільки одн. Тасьма, вишита шовковими з тонкою позолотою або посрібленими нитками, яку пов'язують на що-небудь, нашивають на одяг і т. ін. Біля одного із стовпів стояв прапор чинбарів. Словник української мови у 20 томах
5. галун — Квас Словник застарілих та маловживаних слів
6. галун — Вузька срібна або золота стрічка, що нашивається на комір або рукави мундира для позначення військової ранги або вислуги років. Універсальний словник-енциклопедія
7. галун — ГАЛУ́Н (оздобна тасьма), ПОЗУМЕ́НТ, ПОЗЛІ́ТКА розм., КАРУ́НКА заст., ГАЛО́Н діал. Лакей у галунах попросив Гоголя до кабінету (О. Полторацький); Дорогий червоний кунтуш, облямований золотими позументами, аж сяяв на шляхтичеві (І. Словник синонімів української мови
8. галун — Галу́н, -ну́, -но́ві, в -ні́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. галун — ГАЛУ́Н¹, а́, ч., тільки одн. Тасьма, вишита золотими або срібними нитками, яку пов’язують на що-небудь, нашивають на одяг і т. ін. Біля одного із стовпів стояв прапор чинбарів. Словник української мови в 11 томах