1. Словник української мови в 11 томах

галун

ГАЛУ́Н¹, а́, ч., тільки одн. Тасьма, вишита золотими або срібними нитками, яку пов’язують на що-небудь, нашивають на одяг і т. ін.

Біля одного із стовпів стояв прапор чинбарів. Це був високий держак, оббитий зеленим шовком і перев’язаний золотим галуном (Тулуб, Людолови, І, 1957, 366);

// тільки мн. Нашивки з цієї тасьми (перев. на форменому одязі).

Нетерпляче стежив [Аркадій Петрович], як біг Совка через подвір’я в своїй синій з галунами лівреї (Коцюб., II, 1955, 383);

Михайло Васильович Соя прийшов у мундирі почесного гірника, — галуни блищали на рукавах і на стоячому комірі (Ткач, Плем’я.., 1961, 277).

ГАЛУ́Н², у́, ч. Подвійна сірчанокисла сіль алюмінію, хрому, заліза і якого-небудь лужного металу або амонію; застосовується в техніці і як дезинфікуючий засіб.

Типовим прикладом ізоморфних речовин можуть служити різні галуни — подвійні солі сірчаної кислоти (Заг. хімія, 1955, 144);

Ланка за літо.. обібрала з кожного листка гусінь, двічі обмила кожен листок — раз милом, вдруге галуном (Ю. Янов., V, 1959, 146).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галун — галу́н 1 іменник чоловічого роду нашивка галу́н 2 іменник чоловічого роду сірчанокисла сіль Орфографічний словник української мови
  2. галун — Квасцы — alum — Alaun — подвійна сіль сульфату К і Al. У поширеному розумінні — всі подвійні солі сірчаної кислоти. Застосовується переважно алюмо-калієвий та хромовий Г. Гірничий енциклопедичний словник
  3. галун — I -а, ч., тільки одн. Тасьма, вишита золотими або срібними нитками, яку пов'язують на що-небудь, нашивають на одяг і т. ін. || тільки мн. Нашивки з цієї тасьми (перев. на форменому одязі). Мундир із галунами. II -у... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. галун — ГАЛУ́Н¹, а́, ч., тільки одн. Тасьма, вишита шовковими з тонкою позолотою або посрібленими нитками, яку пов'язують на що-небудь, нашивають на одяг і т. ін. Біля одного із стовпів стояв прапор чинбарів. Словник української мови у 20 томах
  5. галун — Квас Словник застарілих та маловживаних слів
  6. галун — галу́н (від франц. galon) позумент, тасьма з шовкової чи вовняної основи з металевим пітканням. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. галун — Вузька срібна або золота стрічка, що нашивається на комір або рукави мундира для позначення військової ранги або вислуги років. Універсальний словник-енциклопедія
  8. галун — ГАЛУ́Н (оздобна тасьма), ПОЗУМЕ́НТ, ПОЗЛІ́ТКА розм., КАРУ́НКА заст., ГАЛО́Н діал. Лакей у галунах попросив Гоголя до кабінету (О. Полторацький); Дорогий червоний кунтуш, облямований золотими позументами, аж сяяв на шляхтичеві (І. Словник синонімів української мови
  9. галун — Галу́н, -ну́, -но́ві, в -ні́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)