гармоніки

гармо́ніки

(від грец. αρμονικός – співзвучний, стрункий)

1. фіз. Коливання, частоти яких кратні основній частоті складного коливання.

2. матем. Періодичні функції виду A sin (ωχ + φ).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гармоніки — -нік, мн. фіз. Коливання, частоти яких кратні основній частоті складного коливання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гармоніки — ГАРМО́НІКИ, ік, мн. (одн. гармо́ніка, и, ж.), фіз., мат. Коливання, часто́ти яких кратні основній частоті складного коливання... Словник української мови у 20 томах
  3. гармоніки — Гармоники — harmonics — Harmonische — 1) фіз. Коливання, частоти яких кратні основній частоті складного коливання. 2) матем. Періодичні функції виду A*sin(ωχ+φ). Гірничий енциклопедичний словник