гармоніки
ГАРМО́НІКИ, ік, мн. (одн. гармо́ніка, и, ж.), фіз., мат.
Коливання, часто́ти яких кратні основній частоті складного коливання.
Модельні значення напруженості магнітного поля Землі обчислювалися з урахуванням десяти гармонік геомагнітного потенціалу (з наук. літ.);
Запропонована і реалізована на практиці методика спостережень та їх обробки дала можливість вперше зареєструвати перші дві гармоніки власних коливань вогневогелієвих атмосфер Юпітера і Сатурна (з наук. літ.);
При поширенні в реальному середовищі складного звукового сигналу першими згасають вищі гармоніки, в той час як звуки низької частоти поширюються з порівняно малим згасанням (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гармоніки — Гармоники — harmonics — Harmonische — 1) фіз. Коливання, частоти яких кратні основній частоті складного коливання. 2) матем. Періодичні функції виду A*sin(ωχ+φ). Гірничий енциклопедичний словник
- гармоніки — -нік, мн. фіз. Коливання, частоти яких кратні основній частоті складного коливання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гармоніки — гармо́ніки (від грец. αρμονικός – співзвучний, стрункий) 1. фіз. Коливання, частоти яких кратні основній частоті складного коливання. 2. матем. Періодичні функції виду A sin (ωχ + φ). Словник іншомовних слів Мельничука