гезенк
гезе́нк
(нім. Gesenk)
підземна гірнича виробка, в якій немає безпосереднього виходу на поверхню; служить для підіймання й спускання вантажів, для вентиляції тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гезенк — гезе́нк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гезенк — -а, ч. Гірнича вертикальна виробка; сліпий стовбур. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гезенк — ГЕЗЕ́НК, а, ч. Гірнича вертикальна виробка без прямого виходу на поверхню; сліпий стовбур. Він [Старк] лазив по найнебезпечніших місцях, і за місяць не було такого гезенку в районі, який би не пропустив у шахтне поле його здорове молоде тіло (М. Словник української мови у 20 томах
- гезенк — ГЕЗЕ́НК, а, ч. Гірнича вертикальна виробка; сліпий стовбур. По вузенькому гезенку, човгаючи плечима по мокрих стінах, Вершинін піднявся на найвищий поверх (Гур., Життя.., 1954, 382). Словник української мови в 11 томах