гексоген

гексоге́н

[від гекса... і лат. (оху) gen (ium) – кисень]

вибухова речовина, безбарвний кристалічний порошок. Застосовують у капсулях-детонаторах.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гексоген — -у, ч. Бризантна вибухівка, потужніша і чутливіша до детонації за тротил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гексоген — ГЕКСОГЕ́Н, у, ч., хім. Органічна речовина у вигляді білого кристалічного порошку, який використовують як бризантну вибухівку... Словник української мови у 20 томах
  3. гексоген — гексоге́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. гексоген — Гексоген — hexogen, RDX — *Hexogen – C3H6N6O6 (циклометилентринітрамін) – ВР з високою питомою енергією та швидкістю детонації. Негігроскопічна та нерозчинна у воді. Одна з найбільш потужних ВР. Гірничий енциклопедичний словник