гексоген
ГЕКСОГЕ́Н, у, ч., хім.
Органічна речовина у вигляді білого кристалічного порошку, який використовують як бризантну вибухівку.
З метою виготовлення вибухових сумішей чистий гексоген змішують із флегматизаторами (звичайно це суміш парафіну й церезину) і пресують, а в деякі суміші додають також алюмінієву пудру (з наук.-попул. літ.);
Гексоген (триметилентринітроамін) належить до групи вибухових речовин підвищеної потужності (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гексоген — гексоге́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гексоген — Гексоген — hexogen, RDX — *Hexogen – C3H6N6O6 (циклометилентринітрамін) – ВР з високою питомою енергією та швидкістю детонації. Негігроскопічна та нерозчинна у воді. Одна з найбільш потужних ВР. Гірничий енциклопедичний словник
- гексоген — -у, ч. Бризантна вибухівка, потужніша і чутливіша до детонації за тротил. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гексоген — гексоге́н [від гекса... і лат. (оху) gen (ium) – кисень] вибухова речовина, безбарвний кристалічний порошок. Застосовують у капсулях-детонаторах. Словник іншомовних слів Мельничука