гексити

ГЕКСИ́ТИ, ів, мн. (одн. гекси́т, у, ч.), хім.

Шестиатомні спирти – солодкі безбарвні кристалічні речовини, що містяться в плодах деяких рослин, а також водоростях.

Шестиатомні спирти сорбітол і манітол входять до групи гекситів (з наук. літ.);

Гексити застосовують у харчовій і фармацевтичній промисловості, в парфумерії тощо (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гексити — -ів, мн. Шестиатомні спирти, безбарвні кристалічні речовини, солодкі на смак; містяться в рослинах, плодах і водоростях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гексити — гекси́ти (від грец. έξ – шість) шестиатомні спирти, безбарвні кристалічні речовини, солодкі на смак. Містяться в рослинах, плодах і водоростях. Деякі Г. застосовують у харчовій і фармацевтичній промисловості, в парфюмерії тощо. Словник іншомовних слів Мельничука