гемін
гемі́н
(від грец. αίμα – кров)
солянокислий гематин. Речовина, яка утворюється при діянні соляної кислоти на гемоглобін крові; визначення на Г. застосовують у судовій практиці.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гемін — -у, ч. Речовина, яка утворюється при дії соляної кислоти на гемоглобін крові; застосовують у судовій практиці. Великий тлумачний словник сучасної мови