гемін
гемі́н
-у, ч.
Речовина, яка утворюється при дії соляної кислоти на гемоглобін крові; застосовують у судовій практиці.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гемін — гемі́н (від грец. αίμα – кров) солянокислий гематин. Речовина, яка утворюється при діянні соляної кислоти на гемоглобін крові; визначення на Г. застосовують у судовій практиці. Словник іншомовних слів Мельничука