геном
гено́м
(нім. Genom, англ. genome, від грец. γένος – рід, походження)
сукупність генів в одинарному наборі хромосом.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- геном — гено́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- геном — -а, ч. Сукупність генів в одинарному наборі хромосом даної живої клітини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- геном — ГЕНО́М, у, ч., біол. Сукупність генів (див. ген²), що містяться в одному наборі хромосом. Деякі дослідники вважають, що комахи є еволюційним тупиком саме внаслідок напрочуд високої надійності їх геному (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- геном — Одинарний (гаплоїдний) комплекс хромосом клітинного ядра, що містить певний набір спадкових факторів — генів; у більшості організмів (диплоїдні організми) у соматичних клітинах локалізовані два г., в гаметах — один. Універсальний словник-енциклопедія