гепард

гепа́рд

(франц. guepard, від італ. gatto pardo, букв. – кіт-леопард)

рід хижаків родини котячих. Поширений в Африці та Південно-Західній Азії; добре приручається. Внаслідок знищення людиною чисельність Г. різко зменшилась.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гепард — гепа́рд іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гепард — -а, ч. Хижак родини котячих, що має коротке жовтувате або рудувате з чорними плямами хутро; поширений у пустелях Африки та Південно-Західної Азії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гепард — ГЕПА́РД, а, ч. Хижа тварина родини котячих із шерстю жовтого кольору з дрібними чорними плямами. З ними на полювання ходили в степах; може, якраз отут, де ми з тобою обiдаємо, гепард роздирав свою здобич (О. Словник української мови у 20 томах
  4. гепард — Хижий ссавець із родини котячих; заселяє степи Африки та Азії до Індії включно; довж. тіла бл. 1,5 см, хвіст 70 см; у гонитві за здобиччю досягає швидкості бл. 110 км/год; забарвлення жовтяве з дрібними чорними плямами. Універсальний словник-енциклопедія
  5. гепард — ГЕПА́РД, а, чол. Хижак родини котячих, що має коротке жовтувате або рудувате з чорними плямами хутро; поширений у пустелях Африки та Південно-Західної Азії. Тварина може розвивати швидкість понад 100 кілометрів на годину (гепард, сайгак) (Знання та праця, 5, 1976, 10). Словник української мови в 11 томах