1. Словник іншомовних слів Мельничука

герань

гера́нь

(грец. γεράνιον, від γερανος – журавель)

рід одно- й багаторічних трав’янистих рослин. Поширені переважно в помірній зоні Північної півкулі. Містять дубильні речовини. Деякі види розводять як декоративні.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. герань — гера́нь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. герань — -і, ж. 1》 Трав'яниста рослина родини геранієвих із яскравими поодинокими або зібраними у двоквіткові пазушні зонтики квітками. || Субтропічна ефіроносна рослина. 2》 Народна назва пеларгонії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. герань — ГЕРА́НЬ, і, ж. 1. Рід трав'янистих рослин родини геранієвих з яскравими поодинокими або зібраними у двоквіткові пазушні зонтики квітками. На вікні зеленіли молоденькі листаті фікуси та герані (І. Словник української мови у 20 томах
  4. герань — 1. (журавець), трав'яниста рослина зони помірного клімату пн. півкулі; в Україні найпоширеніші г. лісова, г. лучна і г. маленька; 2. народна назва пеларгонії. Універсальний словник-енциклопедія
  5. герань — ГЕРА́НЬ (трав'яниста рослина родини геранієвих), ГЕРА́НІЯ, ЖУРАВЕ́ЛЬНИК, ЖУРАВЕ́ЦЬ діал. На вікні зеленіли молоденькі листаті фікуси та герані (І. Нечуй-Левицький). ПЕЛАРГО́НІЯ (декоративна напівкущова рослина з пухнастими квітами); ГЕРА́НЬ, КАЛА́ЧИКИ мн. Словник синонімів української мови
  6. герань — ГЕРА́НЬ, і, ж. 1. Трав’яниста рослина родини геранієвих з яскравими поодинокими або зібраними в двоквіткові пазушні зонтики квітками. На вікні зеленіли молоденькі листаті фікуси та герані (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах