герма

ге́рма

(грец. έρμης)

придорожній чотиригранний стовп, що завершується головою або бюстом. У Стародавній Греції служили межовими знаками, покажчиками шляхів. З 16 ст. – вид декоративної паркової скульптури.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. герма — Ге́рма: — вид декоративної паркової скульптури, чотиригранний стовп, що завершується скульптурною головою або бюстом [30] Словник з творів Івана Франка
  2. герма — ге́рма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. герма — -и, ж., мист., іст. Декоративний чотиригранний стовп, який завершується скульптурною головою чи бюстом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. герма — ГЕ́РМА, и, ж., мист., іст. Декоративний чотиригранний стовп, який завершується скульптурною головою або бюстом. Герми дістали назву від Гермеса (бог торгівлі і хитрощів давніх греків), якого зображували безруким і безногим (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. герма — ГЕ́РМА, и, ж., мист., іст. Декоративний чотиригранний стовп, який завершується скульптурною головою або бюстом. Герми дістали назву від Гермеса (бог торгівлі і хитрощів давніх греків), якого зображували безруким і безногим (Архіт. Рад. Укр.. 6, 1939, 40). Словник української мови в 11 томах
  6. герма — (грец. — підпірка, стовп) Скульптурне зображення людської голови або бюст на призматичній підставці. Спочатку з'явилося у Стародавній Греції у вигляді придорожньої піраміди з каменів, нагорі якої клали їжу для мандрівників... Архітектура і монументальне мистецтво