герма
ге́рма
(грец. έρμης)
придорожній чотиригранний стовп, що завершується головою або бюстом. У Стародавній Греції служили межовими знаками, покажчиками шляхів. З 16 ст. – вид декоративної паркової скульптури.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- герма — Ге́рма: — вид декоративної паркової скульптури, чотиригранний стовп, що завершується скульптурною головою або бюстом [30] Словник з творів Івана Франка
- герма — ге́рма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- герма — -и, ж., мист., іст. Декоративний чотиригранний стовп, який завершується скульптурною головою чи бюстом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- герма — ГЕ́РМА, и, ж., мист., іст. Декоративний чотиригранний стовп, який завершується скульптурною головою або бюстом. Герми дістали назву від Гермеса (бог торгівлі і хитрощів давніх греків), якого зображували безруким і безногим (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- герма — ГЕ́РМА, и, ж., мист., іст. Декоративний чотиригранний стовп, який завершується скульптурною головою або бюстом. Герми дістали назву від Гермеса (бог торгівлі і хитрощів давніх греків), якого зображували безруким і безногим (Архіт. Рад. Укр.. 6, 1939, 40). Словник української мови в 11 томах
- герма — (грец. — підпірка, стовп) Скульптурне зображення людської голови або бюст на призматичній підставці. Спочатку з'явилося у Стародавній Греції у вигляді придорожньої піраміди з каменів, нагорі якої клали їжу для мандрівників... Архітектура і монументальне мистецтво