гермафродит

гермафроди́т

(грец. Έρμαφρόδιτος)

1. У давньогрецькій міфології син Гермеса й Афродіти, з’єднаний богами з німфою Салмакідою так, що тіла їх утворили єдине ціле.

2. Особина з ознаками чоловічої та жіночої статі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гермафродит — гермафроди́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гермафродит — -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – син Гермеса та Афродити, з'єднаний богами з німфою Салмакідою так, що тіла їх утворили єдине ціле. 2》 Організм, що має ознаки обох статей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гермафродит — Двостатевець (куряч.) курій, див. андрегін Словник чужослів Павло Штепа
  4. гермафродит — ГЕРМАФРОДИ́Т, а, ч. Організм (рослина, тварина або людина), що має ознаки обох статей. – Тихо! – нараз закричав стражник і, не чекаючи, звернувся до басрійських купців: – А раптом той біглий раб євнух або гермафродит? (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. гермафродит — Гермафроди́т, -та; -ди́ти, -тів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гермафродит — ГЕРМАФРОДИ́Т, а, ч. Організм (рослина, тварина або людина), що має ознаки обох статей. Словник української мови в 11 томах