гермафродит

ГЕРМАФРОДИ́Т, а, ч.

Організм (рослина, тварина або людина), що має ознаки обох статей.

– Тихо! – нараз закричав стражник і, не чекаючи, звернувся до басрійських купців: – А раптом той біглий раб євнух або гермафродит? (Ю. Логвин);

– Скажіть, будь ласка, а куди звертатися, якщо я гермафродит? Є жіночі консультації, є чоловічі, а для нас, бідних гермафродитів, немає (В. Шкляр);

Як і більшість плоских червів, ціп'як – гермафродит (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гермафродит — гермафроди́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гермафродит — -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – син Гермеса та Афродити, з'єднаний богами з німфою Салмакідою так, що тіла їх утворили єдине ціле. 2》 Організм, що має ознаки обох статей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гермафродит — Двостатевець (куряч.) курій, див. андрегін Словник чужослів Павло Штепа
  4. гермафродит — гермафроди́т (грец. Έρμαφρόδιτος) 1. У давньогрецькій міфології син Гермеса й Афродіти, з’єднаний богами з німфою Салмакідою так, що тіла їх утворили єдине ціле. 2. Особина з ознаками чоловічої та жіночої статі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гермафродит — Гермафроди́т, -та; -ди́ти, -тів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гермафродит — ГЕРМАФРОДИ́Т, а, ч. Організм (рослина, тварина або людина), що має ознаки обох статей. Словник української мови в 11 томах