гермафродит
ГЕРМАФРОДИ́Т, а, ч.
Організм (рослина, тварина або людина), що має ознаки обох статей.
– Тихо! – нараз закричав стражник і, не чекаючи, звернувся до басрійських купців: – А раптом той біглий раб євнух або гермафродит? (Ю. Логвин);
– Скажіть, будь ласка, а куди звертатися, якщо я гермафродит? Є жіночі консультації, є чоловічі, а для нас, бідних гермафродитів, немає (В. Шкляр);
Як і більшість плоских червів, ціп'як – гермафродит (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гермафродит — гермафроди́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гермафродит — -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – син Гермеса та Афродити, з'єднаний богами з німфою Салмакідою так, що тіла їх утворили єдине ціле. 2》 Організм, що має ознаки обох статей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гермафродит — Двостатевець (куряч.) курій, див. андрегін Словник чужослів Павло Штепа
- гермафродит — гермафроди́т (грец. Έρμαφρόδιτος) 1. У давньогрецькій міфології син Гермеса й Афродіти, з’єднаний богами з німфою Салмакідою так, що тіла їх утворили єдине ціле. 2. Особина з ознаками чоловічої та жіночої статі. Словник іншомовних слів Мельничука
- гермафродит — Гермафроди́т, -та; -ди́ти, -тів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гермафродит — ГЕРМАФРОДИ́Т, а, ч. Організм (рослина, тварина або людина), що має ознаки обох статей. Словник української мови в 11 томах