гетера
гете́ра
(грец. εταίρα – подруга, коханка)
1. В Стародавній Греції освічена неодружена жінка, яка вела вільний спосіб життя й привертала чоловіків своїм артистизмом.
2. Переносно – легковажна жінка.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гетера — гете́ра іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гетера — -и, ж. У Стародавній Греції – освічена незаміжня жінка, що вела вільний спосіб життя. || Жінка легкої поведінки; легковажна жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гетера — див. розпутниця Словник чужослів Павло Штепа
- гетера — ГЕТЕ́РА, и, ж. У стародавній Греції і пізніше в Римі – освічена незаміжня жінка, яка вела вільний спосіб життя, приваблюючи чоловіків своїм артистизмом. Радіє мати: В Алкіда син її росте, Росте; лицяються гетери І перед образом Венери Лампаду світять (Т. Словник української мови у 20 томах
- гетера — див. повія Словник синонімів Вусика
- гетера — Гете́ра, -pи; -те́ри, -те́р (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гетера — ГЕТЕ́РА, и, ж. У стародавній Греції — освічена незаміжня жінка, що вела вільний спосіб життя; // Жінка легкої поведінки; легковажна жінка. Радіє мати: В Алкіда син її росте, Росте; лицяються гетери І перед образом Венери Лампаду світять (Шевч. Словник української мови в 11 томах