гетит
гети́т
мінерал класу окисів та гідроокисів, чорно-бурого, червоно-бурого, жовтого кольору. Залізна руда. На честь німецького поета і природодослідника Й.-В. Гете.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гетит — гети́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гетит — -у, ч. Мінерал класу оксидів і гідроксидів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гетит — ГЕТИ́Т, у, ч. Мінерал класу оксидів і гідроксидів жовто-бурого, темно-бурого чи чорного кольору; бурий залізняк. Оксиди та гідроксиди в межах рудних зон представлені магнетитом, уранітом, гетитом (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах