гетит

гети́т

мінерал класу окисів та гідроокисів, чорно-бурого, червоно-бурого, жовтого кольору. Залізна руда. На честь німецького поета і природодослідника Й.-В. Гете.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гетит — гети́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гетит — -у, ч. Мінерал класу оксидів і гідроксидів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гетит — ГЕТИ́Т, у, ч. Мінерал класу оксидів і гідроксидів жовто-бурого, темно-бурого чи чорного кольору; бурий залізняк. Оксиди та гідроксиди в межах рудних зон представлені магнетитом, уранітом, гетитом (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах