1. Словник іншомовних слів Мельничука

глотохронологія

глотохроноло́гія

(від грец. γλώττα – мова й хронологія)

1. Розділ лексикології. Вивчає темпи мовних змін, щоб визначити ступінь давності виникнення окремих систем і моделей, їх співвідношення в межах даної мовної сім’ї.

2. Метод датування, що його застосовують для визначення тривалості роздільного існування двох споріднених мов. Грунтується на підрахунку процентного співвідношення спільних елементів у їхньому основному словнику.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глотохронологія — глотохроноло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. глотохронологія — -ї, ж. Галузь порівняльно-історичного мовознавства, яка виявляє швидкість мовних змін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глотохронологія — ГЛОТОХРОНОЛО́ГІЯ, ї, ж., лінгв. Галузь порівняльно-історичного мовознавства, яка займається виявленням швидкості мовних змін і встановленням часу розділення споріднених мов. Глотохронологію започаткував у 1948–1952 рр. американський лінгвіст М. Сводеш (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах