1. Словник іншомовних слів Мельничука

гліцин

гліци́н

(від грец. γλυκύς – солодкий)

1. Те саме, що й глікокол.

2. Органічна сполука ароматичного ряду. Застосовують у фотографії як проявник.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гліцин — гліци́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гліцин — ГЛІЦИ́Н, у, ч. біол., хім. Похідна речовина аміаку, в якому один атом водню замінений радикалом оцтової кислоти; глікокол. Гліцин входить у склад багатьох, особливо фібрилярних білків (з наук. літ.); Гліцин може бути синтезований із монохлороцтової кислоти і аміаку (із журн.). Словник української мови у 20 томах