гобелен

гобеле́н

(франц. gobelin)

1. Тканий килим-картина або декоративна художня тканина ручної роботи.

2. Шпалера, килим, декоративна тканина, виготовлена машинним способом. Від прізвища французького ремісника Ж. Гобелена.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гобелен — гобеле́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гобелен — -а, ч. Килим із художньо витканою картиною, зображенням. || Декоративна тканина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гобелен — ГОБЕЛЕ́Н, а, ч. Килим із художньо витканою картиною, зображенням. Кістлявий ніс його [короля] різко вирізьблюється на тлі похмурих гобеленів (З. Тулуб); – Що ото таке? Лукина звела очі. – Рядно... заткане квітами і звірами .. Пан засміявся. – Молодець. Словник української мови у 20 томах
  4. гобелен — Декоративна тканина, шпалера, килим; назва походить від прізвища франц. родини ткачів і фарбувальників середини XVII ст. Універсальний словник-енциклопедія
  5. гобелен — ГОБЕЛЕ́Н, а, ч. Килим з художньо витканою картиною, зображенням. За проектом випускника Львівського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва.. був виготовлений гобелен, присвячений 300-річчю возз’єднання України з Росією (Матеріали з етногр. Словник української мови в 11 томах
  6. гобелен — (фр.) Виконаний вручну художній килим французького походження із зображеннями, подібний шпалері. Вироблявся з сер. XVII ст. тільки на фабриці братів Гобелен у передмісті Парижа, звідсіля й назва. Архітектура і монументальне мистецтво